Ћ.¬еселова,

заст.директора

 обласноњ б≥бл≥отеки дл¤ д≥тей Уёний читачФ

ƒит¤ч≥ б≥бл≥отеки «апор≥жж¤ у соц≥окультурному та осв≥тньому простор≥: основн≥ тенденц≥њ та зм≥ни

¬≥домий украњнський педагог ¬асиль ќлександрович —ухомлинський говорив: У¬≥д того, ¤к минуло дитинство, хто в≥в дитину за руку в дит¤ч≥ роки, що ув≥йшло у розум ≥ серце з навколишнього св≥ту Ц в≥д цього залежить, ¤кою  стане людиною нин≥шн≥й малюкФ. ƒ≥йсно, дитинство Ц надзвичайно важливий пер≥од у житт≥ людини, бо в≥д того, ¤к вона виховуЇтьс¤, ¤кою стане в дорослому в≥ц≥, залежить дол¤ будь-¤коњ нац≥њ, держави у майбутньому. ¬ихованн¤м дитини займаютьс¤ р≥зн≥ установи й орган≥зац≥њ. —еред них г≥дне м≥сце займають дит¤ч≥ б≥бл≥отеки. ÷е т≥ установи, куди д≥тей привод¤ть батьки чи вчител≥, а от провести д≥тей через св≥т п≥знанн¤, допомогти њм зрозум≥ти з допомогою книги, що таке добро ≥ зло, честь чи безчест¤, людська г≥дн≥сть, Ц це надзвичайно в≥дпов≥дальне завданн¤ б≥бл≥отекар≥в.

¬ останн≥ роки ми вс≥ стали св≥дками того, ¤к кардинально зм≥нилос¤ у¤вленн¤ про завданн¤ та можливост≥ б≥бл≥отек, про њх м≥сце в культурн≥й, осв≥тн≥й та ≥нформац≥йн≥й ≥нфраструктур≥. як основн≥ утримувач≥ документально-≥нформац≥йних ресурс≥в дл¤ читанн¤ ≥ розвитку д≥тей б≥бл≥отеки рег≥ону виступають центрами збереженн¤ ≥ розвитку нац≥ональноњ культури, скарбниц¤ми здобутк≥в у науц≥, ф≥лософ≥њ, рел≥г≥њ, художн≥й творчост≥, осв≥т≥.

јле на початку трохи ≥стор≥њ про розвиток б≥бл≥отек, що обслуговували д≥тей на територ≥њ нин≥шньоњ «апор≥зькоњ област≥. ј почалас¤ ц¤ ≥стор≥¤ з шк≥льних б≥бл≥отек. ѕро ≥стор≥ю њх створенн¤ тут уже багато говорилос¤. ƒодам лише те, що кожна така б≥бл≥отека д≥лилас¤ на учительську та учн≥вську.   нижков≥ фонди учн≥вських б≥бл≥отек складалис¤ з п≥дручник≥в ≥, в де¤ких випадках, ≥ з незначноњ к≥лькост≥ книг дл¤ позакласного читанн¤. Ќаприк≥нц≥ ’≤’ ст. було прийн¤то р≥шенн¤ про створенн¤ при кожн≥й  с≥льськ≥й школ≥ б≥бл≥отек з   л≥тературою дл¤ позакласного читанн¤, ¤кою безкоштовно могли б користуватис¤ вс≥ письменн≥ жител≥ с≥л. Ќа 1895 р. в ќлександр≥вському пов≥т≥ працювало 67 шк≥л ≥ вс≥ вони мали невеличк≥ б≥бл≥отеки.

” п≥сл¤революц≥йний пер≥од б≥бл≥отеки, що обслуговували д≥тей, на територ≥њ нин≥шньоњ област≥ розвивалис¤ дуже пов≥льно. ѕерша згадка про роботу дит¤чого в≥дд≥лу при ÷Ѕ м. «апор≥жж¤ датуЇтьс¤ 1922 р., а в документах 1936 р. в≥дзначаЇтьс¤ про на¤вн≥сть у м≥ст≥ одн≥Їњ дит¤чоњ та дек≥лькох шк≥льних б≥бл≥отек. Ѕ≥льш ≥нтенсивно дит¤ч≥ б≥бл≥отеки почали розвиватис¤ у  повоЇнний пер≥од. “ак, у 1946 р. њх було 7, а вже через 8 рок≥в, у 1954, њх к≥льк≥сть зб≥льшилас¤ до 37, ≥ з них -  одна обласна, 13 м≥ських та 23 районних.  нижковий фонд б≥бл≥отек складав 413900 прим≥рник≥в, ними було обслужено 42600 читач≥в, ¤ким було видано 1024000 прим≥рник≥в книг. Ќа початку 1960 р. в област≥ було в≥дкрито ще 2 м≥ськ≥ б≥бл≥отеки, у ц≥лому њх стало 39, де працювало 111 б≥бл≥отечних прац≥вник≥в, обслуговувалос¤ 72000 читач≥в.  ниговидача складала 1850000 прим≥рник≥в, а фонд -  796600 прим≥рник≥в.  –оки з  1959 до 1969 були роками докор≥нноњ перебудови роботи дит¤чих б≥бл≥отек. «а ними було залишено обслуговуванн¤ читач≥в Ц учн≥в 1-8 клас≥в, а 9-10-класники були переведен≥ дл¤ обслуговуванн¤ в доросл≥ б≥бл≥отеки. ” той же час дл¤ покращенн¤ обслуговуванн¤ читач≥в - д≥тей в б≥бл≥отеках були орган≥зован≥ окрем≥ в≥дд≥ли дл¤ учн≥в 1-4 ≥ 5-8 клас≥в - з абонементами та читальними залами.

” наступн≥ 10 рок≥в було в≥дкрито ще 2 м≥ськ≥ б≥бл≥отеки. «ростав фонд, к≥льк≥сть читач≥в та книговидач.   Ќайб≥льшу к≥льк≥сть б≥бл≥отек ми мали в област≥ у 1988-1990 рр. -  50, а вже починаючи з 1991 р. њх мережа починаЇ зменшуватис¤ ≥ в 1997 р.  становила 46. ѕроте сл≥д в≥дзначити, що в останн≥ роки починаЇтьс¤ зворотн≥й процес. «окрема, в минулому роц≥ „ерн≥г≥вська б≥бл≥отека дл¤ д≥тей повернула св≥й статус районноњ. ѕроте, незважаючи на скороченн¤ мереж≥ дит¤чих б≥бл≥отек, к≥льк≥сть њх користувач≥в зменшилас¤ дуже небагато (126300 Ц в 1990 р. ≥ 125300 Ц у 2000 р.). ¬≥дпов≥дно ними прочитано книжок 2755000 в 1990 р. та 2694000 в 2000 р. Ќавантаженн¤ на одного прац≥вника за останн≥ 10 рок≥в нав≥ть зросло з 840 читач≥в в 1990 р. до 860 у 2000 р. та з 16700 книговидач в 1990 р. до 18600 у 2000 р. –≥ст навантаженн¤ зумовлений скороченн¤м штат≥в у дит¤чих б≥бл≥отеках, ¤кий, на жаль, характерний дл¤ останн≥х рок≥в.

« початком пол≥тичних та економ≥чних реформ, повТ¤заних з розбудовою суверенноњ украњнськоњ  держави, ≥з зм≥ною державноњ ≥нформац≥йноњ та культурноњ пол≥тики, б≥бл≥отеки дл¤ д≥тей вступили в новий етап свого розвитку. «араз вони вир≥шують багато в чому ≥нш≥, б≥льш р≥зноман≥тн≥ та складн≥ завданн¤, мають ≥нш≥ пр≥оритети, ≥ншу ф≥лософ≥ю, ≥накше орган≥зовують взаЇмод≥ю м≥ж собою та з оточуючим соц≥умом. ¬≥дбуваЇтьс¤ еволюц≥¤  соц≥альноњ рол≥ б≥бл≥отек. ƒо традиц≥йних функц≥й просв≥тницького характеру додаютьс¤ функц≥њ ≥нформац≥йних центр≥в. «м≥нюютьс¤ форми обслуговуванн¤ д≥тей, характер взаЇмод≥њ з органами влади. «м≥нивс¤ спос≥б мисленн¤ б≥бл≥отечних прац≥вник≥в, ¤к≥ розум≥ють, щоб вижити ≥ жити дал≥, треба за¤вити про себе ¤к про соц≥ально необх≥дну установу. Ѕ≥бл≥отекар≥ почали ≥накше орган≥зовувати свою роботу, розум≥ючи важлив≥сть створенн¤ образу новоњ б≥бл≥отеки, привертаючи до себе ≥нтерес р≥зних груп м≥сцевоњ сп≥льност≥.

—аме встановленн¤ в≥дносин з м≥сцевою громадськ≥стю та державними структурами допомогло в останн≥ роки отримати нове прим≥щенн¤ районним б≥бл≥отекам дл¤ д≥тей Ќовомиколањвськоњ та ќр≥х≥вськоњ –÷Ѕ—, зробити ремонт ÷ƒЅ ≥м. √айдара ћел≥топольськоњ ћ÷Ѕ—, ѕриазовськ≥й та „ерн≥г≥вськ≥й дит¤чим б≥бл≥отекам.

Ќа формуванн¤ позитивноњ громадськоњ думки про дит¤ч≥ б≥бл≥отеки област≥ значно впливають р≥зноман≥тн≥ заходи Упабл≥к р≥лейшнзФ, що провод¤тьс¤ прац≥вниками б≥бл≥отек. ѕерш за все це - добре налагоджен≥ м≥жособист≥ контакти з учител¤ми, адм≥н≥страц≥¤ми шк≥л, шк≥льними б≥бл≥отекар¤ми, виховател¤ми  дит¤чих садк≥в,  а також т≥сн≥ стосунки з установами, що  формують культурне середовище м≥ст ≥ селищ та оп≥куютьс¤ орган≥зац≥Їю дозв≥лл¤ д≥тей та юнацтва, к≥мнати та клуби школ¤ра, музичн≥ та художн≥ школи, музењ, л≥тературн≥ сп≥лки, обТЇднанн¤ та студ≥њ, редакц≥њ м≥сцевих газет та редакц≥њ дит¤чих програм запор≥зьких телеканал≥в. “ворч≥ стосунки розвиваютьс¤ у р≥зних напр¤мках: це - ≥ п≥дготовка сценар≥њв та сп≥льне проведенн¤ заход≥в,  ≥ використанн¤ костюм≥в, рекв≥зиту, музичних ≥нструмент≥в, фонотек, ≥ орган≥зац≥¤ персональних та колективних виставок, проведенн¤ творчих зв≥т≥в, лекц≥й-концерт≥в, це ≥ орендуванн¤ прим≥щенн¤ дл¤ проведенн¤ масштабних св¤т.

ќсобливе м≥сце в Упабл≥к р≥лейшзнФ займають в≥дносини ≥з засобами масовоњ ≥нформац≥њ. Ќа стор≥нках м≥сцевих газет б≥бл≥отекар≥  розпов≥дають про своњ здобутки, подають ≥нформац≥ю про майбутн≥ заходи, д≥л¤тьс¤ своњми проблемами.

¬ умовах нин≥шн≥х соц≥альних перетворень б≥бл≥отеки потребують п≥дтримки спонсор≥в, меценат≥в, громадських орган≥зац≥й, творчих сп≥лок. ћожемо сказати, що пошук позабюджетних джерел ф≥нансуванн¤ зайн¤в важливе м≥сце в д≥¤льност≥ б≥льшост≥ дит¤чих б≥бл≥отек област≥. ѕотреба в матер≥альн≥й п≥дтримц≥ змушуЇ б≥бл≥отеки пост≥йно розширювати коло своњх послуг, у тому числ≥ платних. ƒо них залучаЇтьс¤ все б≥льше дит¤чих б≥бл≥отек. «а рахунок спецкошт≥в б≥бл≥отеки поповнюють своњ фонди, передплачують пер≥одичн≥ виданн¤, ремонтують прим≥щенн¤, заохочують, найб≥льш активних читач≥в.

Ѕ≥бл≥отеки дл¤ д≥тей все част≥ше ор≥Їнтуютьс¤ на соц≥альну роботу, включаючи в коло своњх користувач≥в д≥тей-≥нвал≥д≥в, сир≥т, д≥тей, позбавлених батьк≥вськоњ оп≥ки, з малозабезпечених, багатод≥тних, неповних с≥мей. ќзнака нашого часу Ц в≥дкритт¤ дит¤чих притулк≥в.  «Т¤вилис¤ вони ≥ в м.«апор≥жж¤, ћел≥топольському,  ќр≥х≥вському, ѕолог≥вському районах.  ƒ≥ти з цих притулк≥в користуютьс¤ посиленою увагою з боку дит¤чих б≥бл≥отек.

« метою удосконаленн¤ роботи з користувачами б≥бл≥отеки вивчають структуру навчальних заклад≥в, учн≥ ¤ких Ї читачами б≥бл≥отек, а також шк≥льн≥ та авторськ≥ програми, у в≥дпов≥дност≥ з ¤кими будуть вести свою подальшу роботу. ƒопомога б≥бл≥отек школ≥ багатоаспектна ≥ задовольн¤Ї потреби ¤к учн≥в, так ≥ викладач≥в шк≥л, л≥цењв ≥ г≥мназ≥й, коледж≥в, спец≥ал≥зованих дошк≥льних установ.

¬ останн≥ роки дит¤ч≥ б≥бл≥отеки област≥ посилити свою увагу до с≥мТњ. ѕрац≥вники книгозб≥рень намагаютьс¤ орган≥зувати читанн¤ вс≥х член≥в родини, використовуючи р≥зноман≥тн≥ форми ≥ методи роботи. ¬≥дчутна зростаюча роль б≥бл≥отек в орган≥зац≥њ дозв≥лл¤ д≥тей та юнацтва. ¬ останн≥ роки дит¤ч≥ б≥бл≥отеки стали м≥сцем зустр≥ч≥ з в≥домими фах≥вц¤ми та просто ц≥кавими сп≥врозмовниками. √ост¤ми б≥бл≥отек бувають ветерани в≥йни, м≥сцев≥ поети та прозањки, народн≥ ум≥льц≥, психологи, соц≥ологи, медики, прац≥вники юридичних служб та правоохоронних орган≥в.

ѕ≥дсумовуючи вищевикладене, сл≥д зазначити, що, попри незадов≥льне ф≥нансуванн¤, матер≥альну скруту, неувагу з боку владних структур, б≥бл≥отеки продовжують усп≥шно функц≥онувати, приносити користь своњм читачам, бо залишаютьс¤ в своњх рег≥онах практично Їдиними закладами, що надають доступ до джерел культури та ≥нформац≥њ безкоштовно.  Ѕ≥бл≥отеки Ї повноправними субТЇктами соц≥ально-культурного житт¤ своњх рег≥он≥в. ≤, незважаючи на те, що б≥бл≥отечна профес≥¤ в силу обставин останн≥м часом втрачаЇ престиж, що зумовлюЇтьс¤ вкрай низьким соц≥альним статусом њњ представник≥в, колективи б≥бл≥отек за будь-¤ких обставин готов≥ вдосконалювати св≥й профес≥онал≥зм, шукати нов≥ п≥дходи до орган≥зац≥њ своЇњ роботи, створювати комфортн≥ умови дл¤ проведенн¤ зм≥стовного дозв≥лл¤ д≥тей.