Ћ.¬Їл≥чко,

зав.в≥дд≥лом  обласноњ науковоњ медичноњ б≥бл≥отеки

≤стор≥¤ обласноњ науковоњ медичноњ б≥бл≥отеки.

«апор≥зька обласна наукова медична б≥бл≥отека була орган≥зована в 1945р. за наказом «апор≥зького обласного в≥дд≥лу охорони здоров'¤ в≥д 1 липн¤ 1945 р. є 32. ƒо цього часу медичн≥ прац≥вники користувалис¤ послугами м≥ськоњ б≥бл≥отеки, ¤ка мала невеликий в≥дд≥л медичноњ л≥тератури. Ќевелик≥ з≥бранн¤ спец≥альноњ л≥тератури були також у де¤ких л≥карн¤х, у Ѕудинку л≥кар¤, м≥ському л≥карському товариств≥. ѕочатком фонду «ќЌћЅ були б≥л¤ 500 розр≥знених книг та журнал≥в, ¤к≥ збереглис¤ у зал≥зничн≥й л≥карн≥ п≥сл¤ окупац≥њ та т¤жких визвольних боњв.

ѕершим директором «ќЌћЅ була призначена ‘.≈.«ухер, а з 1947 р. - ќлександр ‘едорович ƒементьЇв. Ћ≥кар за фахом, в≥н ¤к н≥хто ≥нший, розум≥в важлив≥сть забезпеченн¤ медпрац≥вник≥в област≥ л≥тературою.

—початку б≥бл≥отека знаходилас¤ в одн≥й ≥з к≥мнат фармшколи разом ≥з шк≥льною б≥бл≥отекою, пот≥м њй була надана окрема к≥мната площею 45 м², де розм≥стились ус≥ сп≥вроб≥тники ≥ служби б≥бл≥отеки.

ѕерш≥ повоЇнн≥ роки були дуже важкими дл¤ б≥бл≥отеки. —п≥вроб≥тники докладали вс≥х зусиль, щоб створити м≥н≥мально прийн¤тн≥ умови дл¤ роботи, але головним завданн¤м було комплектуванн¤ фонду. ¬идавництва т≥льки починали в≥дновлювати свою роботу, тому державна книготорг≥вл¤ не могла забезпечити медичн≥ б≥бл≥отеки спец≥альною л≥тературою. ƒоводилос¤ купувати книги на ринку, у приватних ос≥б за досить високими ц≥нами.

ѕосильну-допомогу у комплектуванн≥ надавали –ЌћЅ, ’ƒЌћЅ, ÷ЌћЅ, ¤к≥ вид≥лили ≥з своњх дублетних фонд≥в де¤ку к≥льк≥сть книг ≥ журнал≥в, а також спри¤ли у придбанн≥ новоњ л≥тератури.  р≥м того, вл≥тку 1949 р. за розпор¤дженн¤м ћ≥н≥стерства охорони здоров'¤ —–—– 1-й ћосковський медичний ≥нститут вид≥лив ≥з дублетного фонду своЇњ фундаментальноњ б≥бл≥отеки значну к≥льк≥сть медичних книг, переважно п≥дручник≥в дл¤ вуз≥в. «апор≥зька ќЌћЅ була серед тих б≥бл≥отек, ¤к≥ скористалис¤ ц≥Їю допомогою. «авд¤ки вс≥м цим заходам уже в 1950 р. фонд «ќЌћЅ складав 9383 прим≥рники, а в 1955 р. - 38108 прим≥рник≥в .

–азом з поповненн¤м фонду створювалис¤ систематичний ≥ алфав≥тний каталоги, було зроблено розпис ≥ предметизац≥ю вс≥х статей у журналах та наукових зб≥рниках, що стало основою предметного каталогу б≥бл≥отеки.

« перших дн≥в ≥снуванн¤ «ќЌћЅ колектив почав вести роботу ≥з залученн¤ читач≥в (з липн¤ до к≥нц¤ 1945 р. б≥бл≥отека обслужила своњх перших читач≥в - 34 медичних прац≥вника). —початку до б≥бл≥отеки зверталис¤ т≥льки прац≥вники м≥ських Ћѕ«, але з 1947 р. послугами «ќЌћЅ стали користуватис¤ ≥ сп≥вроб≥тники с≥льських л≥карень. ¬ 1950 р. читачами «ќЌћЅ були понад 600 чолов≥к.

26 жовтн¤ 1948 р. ћ≥н≥стерство охорони здоров'¤ ”–—– видало наказ є685 про орган≥зац≥ю при районних л≥карн¤х та ≥нших л≥кувальних закладах б≥бл≥отечних пункт≥в. Ќа його п≥дстав≥ в 1951 р. «ќЌћЅ орган≥зувала 34 б≥бл≥отечн≥ пункти, з них 23 - при вс≥х районних л≥карн¤х ≥ 11 - при ≥нших Ћѕ«. Ѕ≥бл≥отечн≥ пункти з перших дн≥в свого ≥снуванн¤ почали активно працювати, а де¤к≥ п≥зн≥ше переросли у районн≥ медичн≥ б≥бл≥отеки. 3 1950 р. у «апор≥зьк≥й ќЌћЅ почав працювати заочний абонемент (в той час в≥н називавс¤ "пошто-абонемент"), ¤кий забезпечував л≥тературою медпрац≥вник≥в не лише своЇњ област≥, але й частково ’ерсонськоњ та ƒн≥пропетровськоњ областей.

¬ 1956 р. «апор≥зьк≥й ќЌћЅ було надане спец≥ально заплановане прим≥щенн¤ загальною площею 225 м² на першому поверс≥ житлового будинку по вул. „ервоногвард≥йськ≥й, 38. ќдержанн¤ цього прим≥щенн¤ дозволило створити спри¤тлив≥ умови дл¤ роботи ≥ обслуговуванн¤ читач≥в.

ѕридбанн¤ л≥тератури почало носити плановий характер, фонд поповнювавс¤ проф≥льними виданн¤ми. 3 1960 р. «ќЌћЅ почала отримувати два обов'¤зкових прим≥рника вс≥Їњ медичноњ л≥тератури, що видавалас¤ в —–—–, ≥ це дозволило задовольнити б≥льш≥сть запит≥в медпрац≥вник≥в област≥. Ѕ≥льш ¤к≥сному комплектуванню фонду спри¤в також наказ ћ≥н≥стерства охорони здоров'¤ —–—–, зг≥дно з ¤ким ус≥ медичн≥ навчальн≥ та науково-досл≥дн≥ ≥нститути крањни були зобов'¤зан≥ надсилати п≥сл¤платою один прим≥рник ус≥х виданих ними наукових праць до кожноњ обласноњ науковоњ медичноњ б≥бл≥отеки.

¬ 1961 роц≥ директором б≥бл≥отеки був призначений  лименко √ригор≥й “рохимович. Ћ≥кар за фахом, в≥н користувавс¤ авторитетом серед медичних прац≥вник≥в област≥, багато зробив дл¤ удосконаленн¤ б≥бл≥отечноњ справи.

 олектив «апор≥зькоњ ќЌћЅ пост≥йно шукав нов≥ форми роботи з читачами. “ак, у вересн≥ 1962 р. «ќЌћЅ виступила ≥н≥ц≥атором орган≥зац≥њ такоњ форми роботи ¤к колективний абонемент. ” перший же р≥к були орган≥зован≥ 32 колективних абонемента. ¬ 1963 р. б≥бл≥отека почала практикувати ще один новий вид обслуговуванн¤ УрайоннихФ читач≥в -м≥жб≥бл≥отечний абонемент, у цьому ж роц≥ його абонентами стали 12 районних б≥бл≥отек.

Ќа цей час в област≥ склалос¤ досить значна мережа медб≥бл≥отек, ¤ка включала 23 б≥бл≥отеки при районних л≥кувальних закладах, 11- при м≥ських л≥карн¤х, 2- при медичних ≥нститутах, 4-при медичних училищах у «апор≥жж≥, ћел≥топол≥, Ѕерд¤нську.  ер≥вництво ц≥Їю мережею ≥ методична допомога входили до обов'¤зк≥в «ќЌћЅ.

” 1963 роц≥ актив≥зувалас¤ робота з краЇзнавства. Ѕули проведен≥ коп≥тк≥ пошуки в обласному держарх≥в≥, перегл¤нут≥ м≥сцев≥ газети з 1918 до 1950 р., губвиконком≥в, систематично перегл¤далис¤ м≥сцев≥ газети. –езультат ц≥Їњ роботи - створенн¤ картотеки "ќхорона здоров'¤ в «апор≥зьк≥й област≥", ¤ка ведетьс¤ ≥ зараз ≥ надаЇ велику допомогу в робот≥ вс≥м, хто ц≥кавитьс¤ ≥стор≥Їю медицини свого краю.

¬ 1966 р. дл¤ залученн¤ читач≥в у с≥льських районах були вперше орган≥зован≥ пересувн≥ б≥бл≥отеки при д≥льничих л≥карн¤х ≥ ‘јѕ-ах.

¬ 1969 р. ќЌћЅ отримала можлив≥сть розширити свою площу на 50 м² за рахунок наданих њй прилеглих прим≥щень. «агальна площа склала 275 м², було придбане нове обладнанн¤, меблi, стелаж≥. ” цьому ж роц≥ у розпор¤дженн¤ б≥бл≥отеки був наданий автомоб≥ль "ћосквич-408", що дозволило значно покращити обслуговуванн¤ медпрац≥вник≥в с≥льських район≥в.

¬ 1970-72 рр. вийшов р¤д постанов ≥ наказ≥в ћ≥н≥стерств охорони здоров'¤ —–—– та ”–—– з питань подальшого удосконаленн¤ системи науковоњ медичноњ ≥нформац≥њ в охорон≥ здоров'¤. «г≥дно з цими документами в структур≥ обласних медичних б≥бл≥отек були створен≥ штатн≥ п≥дрозд≥ли науково-медичноњ ≥нформац≥њ, а у Ћѕ«-позаштатн≥ групи Ќћ≤. ” «ќЌћЅ такий в≥дд≥л був орган≥зований у липн≥ 1971 р.

—творенн¤ штатного в≥дд≥лу науковоњ медичноњ ≥нформац≥њ ≥ широкоњ мереж≥ позаштатних груп Ќћ≤ у л≥кувально-проф≥лактичних закладах област≥ вивело ќЌћЅ на новий, б≥льш ¤к≥сний р≥вень обслуговуванн¤ медпрац≥вник≥в област≥.

¬ 1978 р. на п≥дстав≥ наказу ћќ« ”–—– є 48 в≥д 31.07.77 р. "ѕро часткову централ≥зац≥ю медб≥бл≥отек л≥кпрофзаклад≥в ћ« ”–—–" ≥ наказу облздравв≥д≥лу «апор≥зька ќЌћЅ почала п≥дготовку до частковоњ централ≥зац≥њ, були централ≥зован≥ перш≥ з б≥бл≥отек - обласноњ кл≥н≥чноњ л≥карн≥, ћел≥топольськоњ та Ѕерд¤нськоњ м≥ських л≥карень. ” вересн≥ 1978 р. у структур≥ «ќЌћЅ була вид≥лена методична служба.

¬ 1982 р. на зм≥ну √.“. лименко, ¤кий п≥шов на пенс≥ю, директором «ќЌћЅ була призначена Ћ.ќ.ƒикалова. Ѕув складений комплексний план заход≥в дл¤ покращенн¤ вс≥х напр¤мк≥в роботи «ќЌћЅ. ѕершочерговою була робота ≥з пол≥пшенн¤ орган≥зац≥њ книжкового фонду, його використанн¤ та збер≥ганн¤. Ѕагато було зроблено дл¤ покращенн¤ ¤кост≥ комплектуванн¤ не т≥льки «ќЌћЅ, але й б≥бл≥отек-ф≥л≥ал≥в, б≥льше уваги прид≥л¤лос¤ ¤к≥сному веденню каталог≥в ќЌћЅ, створенню дов≥дково-б≥бл≥ограф≥чного апарату у ф≥л≥алах. «начна увага прид≥л¤лас¤ п≥двищенню квал≥ф≥кац≥њ сп≥вроб≥тник≥в ќЌћЅ ≥ б≥бл≥отекар≥в мереж≥, тому зан¤тт¤ з профес≥йного навчанн¤ набули особливого значенн¤. ѕост≥йна коп≥тка робота з б≥бл≥отечною мережею була у центр≥ уваги методичноњ служби, щороку проводилис¤ сем≥нари, практикуми.

3 1990 р. на робот≥ «ќЌћЅ почала позначатис¤ загальна нестаб≥льн≥сть у держав≥. —коротивс¤ штат б≥бл≥отеки. ѕочали розпадатис¤ звичн≥ зв'¤зки, система централ≥зованого комплектуванн¤ була повн≥стю зруйнована. 3 1992р. припинилос¤ надходженн¤ обов'¤зкового прим≥рника з ÷ентрального колектора наукових б≥бл≥отек у ћоскв≥, майже перестали надходити монограф≥њ, зб≥рники наукових праць. ѕошук виходу ≥з скрутного становища прив≥в до новоњ оперативноњ системи комплектуванн¤, змусив шукати пр¤м≥ зв'¤зки з видавництвами, медичними навчальними та науковими закладами, комерц≥йними структурами. «м≥нилас¤ структура надходжень до б≥бл≥отеки - тепер б≥льш≥сть њх складають пер≥одичн≥ виданн¤. «м≥нилас¤ ≥ структура читацького контингенту - кр≥м медпрац≥вник≥в, науковц≥в та студент≥в медичного ун≥верситету, до б≥бл≥отеки звертаютьс¤ студенти сум≥жних спец≥альностей, учн≥ старших клас≥в г≥мназ≥й та л≥цењв, ¤к≥ поглиблено вивчають б≥олог≥ю, а також широке коло читач≥в, що ц≥кавл¤тьс¤ народною медициною, здоровим способом житт¤ та ≥н.

јле пр≥оритетним залишаЇтьс¤ обслуговуванн¤ медпрац≥вник≥в, ≥ щоб його зробити ефективн≥шим, була запроваджена ще одна форма роботи - "вињзна читальн¤", щоб читач≥ могли ознайомитис¤ з новими книгами ≥ журналами на робочих м≥сц¤х, зробити ксерокоп≥ю.

Ќе зменшуЇтьс¤ роль пересувних б≥бл≥отек, заочного абонементу, що дають змогу отримувати л≥тературу с≥льським медпрац≥вникам.

” традиц≥йних напр¤мках ведетьс¤ дов≥дково-б≥бл≥ограф≥чне обслуговуванн¤ фах≥вц≥в.

–еформуванн¤ системи охорони здоров'¤ спонукаЇ все б≥льше медпрац≥вник≥в звертатис¤ до джерел ≥нформац≥њ. «апор≥зька ќЌћЅ намагаЇтьс¤ допомогти в п≥дготовц≥ до акредитац≥њ, в п≥двищенн≥ квал≥ф≥кац≥њ, в практичн≥й та науков≥й робот≥. ¬провадженн¤ нових ≥нформац≥йних технолог≥й в≥дкрило дл¤ цього нов≥ можливост≥ - перех≥д на електронн≥ нос≥њ ≥нформац≥њ, вих≥д до ≤нтернету.

ƒо свого 55-р≥чного юв≥лею «апор≥зька ќЌћЅ п≥д≥йшла ¤к авторитетний б≥бл≥отечно-≥нформац≥йний орган.

Ѕ≥бл≥отека вже давно "переросла" своЇ прим≥щенн¤, ¤ке вона займаЇ понад 40 рок≥в. „итальна зала на 25 м≥сць не може вм≥стити вс≥х бажаючих, фондов≥ т≥сно у вогкому п≥двал≥, де вже не раз бували авар≥њ водоводу та канал≥зац≥њ, через ¤к≥ частину книг та журнал≥в довелос¤ списати, ≥ цю втрату вже не в≥дновити.

Ѕагато в≥дбулос¤ за ц≥ роки, але незм≥нним залишаЇтьс¤ ентуз≥азм та в≥ддан≥сть робот≥ сп≥вроб≥тник≥в б≥бл≥отеки. ” р≥зн≥ роки, у р≥зний час ≥ на р≥зних посадах працювали вони, але вс≥ робили загальну справу - в≥ддано служили книз≥. “ому ми з вд¤чн≥стю згадуЇмо тих, хто вже п≥шов на заслужений в≥дпочинок, але п≥дтримуЇ зв'¤зок з «ќЌћЅ.  нижково-≥люстрац≥йн≥ виставки, розроблен≥ «оЇю јндр≥њвною Ѕухт≥й, до цього часу згадують читач≥ та сп≥вроб≥тники б≥бл≥отеки. «о¤ јндр≥њвна працювала до 31.01.95 р. заступником директора, чудовий орган≥затор, знавець б≥бл≥отечноњ справи. ƒва њњ сини Ц л≥кар≥. ¬они виросли б≥л¤ книжок, може це й спонукало њх до вибору профес≥њ.  ан≥на Ћюдмила ћикит≥вна - 21 р≥к працювала в б≥бл≥отец≥ - б≥бл≥отекар, б≥бл≥ограф, зав≥дуюча в≥дд≥лом. ƒуже пунктуальна людина, знавець медичноњ л≥тератури. Ѕорисова  атерина ‘едор≥вна - ≥нтел≥гентна, ерудована, пор¤дна людина - за роки роботи багато зробила дл¤ удосконаленн¤ технолог≥чних процес≥в науковоњ та техн≥чноњ обробки л≥тератури. Ќе можна не згадати “уп≥ченко Ќонну ќлекс≥њвну, ¤ка в≥ддала б≥бл≥отец≥ б≥льше 20 рок≥в; —околову Ћюдмилу ћихайл≥вну; Ћюбомудрову Ќ≥ну ћиколањвну. ѕонад 20 рок≥в працюЇ у б≥бл≥отец≥ ј.ќ.«алун≥на - зав≥дуюча дов≥дково-≥нформац≥йним в≥дд≥лом, ≥н≥ц≥ативна, ерудована, в≥ддана своњй справ≥, що маЇ високий авторитет серед читач≥в, колег. ћ.≤.ћеркулова теж працюЇ в «ќЌћЅ майже чверть стол≥тт¤, багато рок≥в очолювала в≥дд≥л обслуговуванн¤ - одну з найнапружен≥ших д≥льниць роботи. Ќа обласних урочистих зборах, присв¤чених першому ¬сеукрањнському дню б≥бл≥отек, ћ.≤.ћеркулов≥й було вручено ѕочесну грамоту «апор≥зькоњ обласноњ державноњ адм≥н≥страц≥њ. ¬еликим авторитетом користуЇтьс¤ —в≥тлана ћиколањвна “ютюнник Ц зав≥дуюча сектором книгосховища. ѕриваблюЇ њњ прив≥тн≥сть, лаг≥дн≥сть, бажанн¤ допомогти. Ѕагато значать њњ профес≥онал≥зм, знанн¤ фонду. «абезпечуЇ безпереб≥йну роботу б≥бл≥отеки на прот¤з≥ 15 рок≥в начальник в≥дд≥лу матер≥ально-техн≥чного постачанн¤ —оболева ¬алентина ≤ван≥вна. ”с≥ њњ обов'¤зки не перел≥чити... ј ще ск≥льки др≥бниць, про ¤к≥ знаЇ т≥льки вона. ≤њ ощадлив≥сть, вм≥нн¤ вийти ≥з скрутного становища, "золот≥ руки", принципов≥сть, чесн≥сть - те, за що њњ любл¤ть ≥ поважають у колектив≥.

” б≥бл≥отеку, ¤кщо приход¤ть працювати, то надовго. ¬ипадков≥ люди не затримуютьс¤. “¤жка, непом≥тна, на жаль, не престижна робота, дуже низька платн¤. “ому працюють тут т≥льки люди. ¤к≥ дуже любл¤ть свою профес≥ю.

«ак≥нчуючи розпов≥дь про ≥стор≥ю обласноњ науковоњ медичноњ б≥бл≥отеки, про њњ колектив ≥ його справи, треба констатувати: б≥бл≥отека орган≥чно влилас¤ в систему охорони здоров'¤ област≥ ≥ стала њњ нев≥д'Їмною частиною.