.—ереда,
директор √ул¤йп≥льськоњ ÷Ѕ—
ѕершою на територ≥њ √ул¤йп≥льського району в≥дкрилас¤ невеличка б≥бл≥отека при школ≥ села —в¤тодух≥вки (нин≥ Ћюбим≥вка). Ѕуло це в 1885 роц≥. ћала б≥бл≥отека 64 читач≥, ¤к≥ прочитали 937 книг.
ѕершою с≥льською б≥бл≥отекою стала б≥бл≥отека в √ул¤йпол≥ (одна з двох на територ≥њ пов≥ту). ¬она в≥дкрилас¤ вл≥тку 1895 року. Ќа той час ц¤ б≥бл≥отека була досить крупним культурно-осв≥тн≥м закладом. ≤њ книжковий фонд складав близько тис¤ч≥ том≥в, при б≥бл≥отец≥ працювала читальна зала.
«а зв≥том зав≥дуючого б≥бл≥отекою ƒворн≥кова в 1896 роц≥ њњ послугами скористалис¤ 783 чолов≥ка, читальн≥ Ц 538. Ѕ≥льш≥сть читач≥в складала молодь (понад 65%). « усього числа њх на ж≥нок та д≥вчат припадало лише 13%. “а це й зрозум≥ле. јдже в школах тод≥ навчалос¤ 4% д≥вчат шк≥льного в≥ку.
÷≥кавими, думаЇтьс¤, будуть ≥ так≥ показники. „итач≥в в≥ком 13-18 рок≥в було того року 345 чолов≥к, 21-40 рок≥в Ц 243, 40-60 рок≥в Ц 44 чолов≥ка. якщо перш≥ перевагу в≥ддавали художн≥й л≥тератур≥, то найстарш≥ читали переважно твори рел≥г≥йноњ тематики.
ѕроте пот¤г до книги ≥ тод≥ був надзвичайно великий. У” б≥бл≥отеку часто приходили неграмотн≥ сел¤ни з≥ своњми синами-учн¤ми Ц зазначив у зв≥т≥ за 1896 р≥к зав≥дуючий б≥бл≥отекою ƒворн≥ков, ≥ просили дати њм Утовст≥ книги дл¤ читанн¤ вголос у кол≥ с≥м'њЕФ.
¬ 1904 роц≥ на територ≥њ нин≥шнього району працювало вже 3 б≥бл≥отеки Ц в √ул¤йпол≥, “емир≥вц≥ та ”спен≥вц≥. “ого ж року вони обслуговували 1299 читач≥в, котр≥ прочитали 17166 книг. ѕроте ≥ тод≥ читаючого населенн¤ залишалос¤ надзвичайно мало: у цих трьох населених пунктах нал≥чувалос¤ понад 12,5 тис¤ч≥ жител≥в.
” розпал першоњ рос≥йськоњ революц≥њ почали виникати народн≥ б≥бл≥отеки, але п≥сл¤ поразки революц≥њ, царський ур¤д п≥ддав жорстоким репрес≥¤м ≥ б≥бл≥отеки, вважаючи њх розсадниками в≥дьнодумства. “ому вже ≥ в 1913 роц≥ на територ≥њ району залишалис¤ все т≥ ж три б≥бл≥отеки, хоч населенн¤ цих населених пункт≥в зросло до 21,5 тис¤ч≥ чолов≥к. ” 1912 роц≥ послугами б≥бл≥отек скористалис¤ 1416 чолов≥к (у тому числ≥ 299 ж≥нок). ¬они прочитали 27,6 тис¤ч≥ книг.
’от≥лос¤ б назвати ще дек≥лька цифр. як не намагавс¤ ур¤д змусити сел¤н в≥ддавати перевагу книгам на рел≥г≥йну тематику, вони з кожним роком читали таких книг все менше ≥ менше. ќсь де¤к≥ дан≥. ¬ 1904 роц≥ 19,7% прочитаних книг мали в≥дкрито рел≥г≥йний характер. ¬ 1912 роц≥ на цю тематику читали всього 5,5% в≥дв≥дувач≥в. ј ≥нтерес на художню, с≥льськогосподарську, ≥сторичну та географ≥чну л≥тературу значно зр≥с.
—л≥д додати, що аж до перемоги ∆овтневоњ революц≥њ б≥бл≥отеки ≥снували насамперед за рахунок ентуз≥азму зав≥дуючих ними та читач≥в. ошт≥в на утриманн¤ культурно-осв≥тн≥х заклад≥в вид≥л¤лос¤ дуже мало.
Ќезважаючи на те, що в крањн≥ вирувала громад¤нська в≥йна, точилис¤ важк≥ боњ з ≥ноземними ≥нтервентами, к≥льк≥сть б≥бл≥отек невпинно зростала, поповнювалис¤ книжков≥ фонди њх. “ак, в 1921 роц≥ в пов≥т≥ було вже 28 б≥бл≥отек (а на територ≥њ сучасного √ул¤йп≥льського району Ц близько четверноњ частини).
ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ в≥йни робота в цьому напр¤мку все б≥льше посилюЇтьс¤. ¬ 1926 роц≥ в нашому район≥ д≥¤ло 11 б≥бл≥отек з книжковим фондом в 9756 том≥в. ќкрем≥ з них були в≥дкрит≥ при школах, на хуторах.
¬ 1935 роц≥ почала д≥¤ти районна б≥бл≥отека. ¬≥дразу ж вона стала не т≥льки пропагандистом книги. ѕрац≥вники њњ керували роботою вс≥х с≥льських б≥бл≥отек, орган≥зовували р≥зн≥ масов≥ заходи. « року в р≥к зм≥цнювалас¤ матер≥альна база б≥бл≥отек. ¬ 1940 роц≥ т≥льки в книгосховищах районноњ б≥бл≥отеки нал≥чувалос¤ понад 12 тис¤ч том≥в л≥тератури, ¤кою користувалис¤ б≥льше 2 тис¤ч читач≥в (до реч≥, буде слушним зауважити, що в це число не вв≥йшли читач≥, котр≥ брали книги на 13 пересувках, в≥дкритих у колгоспах та на п≥дприЇмствах). «агалом прот¤гом року б≥бл≥отека видала 44289 книг. ќкр≥м цього, з метою пропаганди кращих книг ≥з р≥зних галузей знань, прац≥вники цього закладу провели 28 бес≥д та голосних читань, 2 конференц≥њ, орган≥зували 24 книжков≥ виставки, 21 фотов≥трину. ращими б≥бл≥отекар¤ми були тод≥ ћ.Ћистопад та ћ.√ольц.
” цей час зростаЇ й мережа с≥льських б≥бл≥отек. “ак, т≥льки на територ≥њ ”спен≥вськоњ с≥льради д≥¤ло њх 10. Ќайб≥льша була ”спен≥вська, фондами ¤коњ користувалис¤ 452 чолов≥ка.
ƒальшому розвитков≥ б≥бл≥отечноњ справи величезноњ шкоди завдала в≥йна. √≥тлер≥вц≥, тимчасово окупувавши район, не т≥льки знищили вс≥ книжков≥ фонди, але й зруйнували б≥льш≥сть б≥бл≥отечних прим≥щень. “ому й не дивно, що коли 1 листопада 1943 року почала д≥¤ти районна б≥бл≥отека, в н≥й нал≥чувалос¤ лише 400 книжок.
¬ 1944 роц≥ в район≥ д≥¤ло 16 б≥бл≥отек, в 1949 роц≥ почала працювати районна б≥бл≥отека дл¤ д≥тей (наступного року њњ в≥дв≥дувало вже 783 читач≥, ¤к≥ прочитали 19363 книги). ¬ 1950 роц≥ на √ул¤йп≥лл≥ д≥¤ло 68 б≥бл≥отек з шк≥льними з книжковим фондом 200 тис¤ч том≥в.
–обота б≥бл≥отек ≥ ран≥ше не обмежувалас¤ т≥льки видачею книг. “епер же вони все б≥льше ≥ б≥льше виступали ¤к пропагандисти знань, орган≥затори масово-пол≥тичноњ та виховноњ роботи. Ќайкраще поставили цю роботу прац≥вники районноњ дл¤ дорослих, ƒоброп≥льськоњ, Ќовомиколањвськоњ та ≥нших с≥льських б≥бл≥отек.
ѕлодотворна д≥¤льн≥сть прац≥вник≥в б≥бл≥отек д≥стала високу оц≥нку. «ав≥дуюч≥ б≥бл≥отеками —имонова (ѕолтавка) та ћотроненко (Ќовомиколањвка) були нагороджен≥ значками ћ≥н≥стерства культури —–—– та ћ≥н≥стерства культури ”–—– У«а в≥дм≥нну роботуФ, Ѕулана з ¬оздвиж≥вки, √ладка з ¬ерхньоњ “ерси, —имон з ”спен≥вки в≥дзначен≥ ѕочесними грамотами ћ≥н≥стерства культури —–—– та ÷ союзноњ профсп≥лки прац≥вник≥в культури.
«араз книжковий фонд 27 б≥бл≥отек становить 390 тис.том≥в, мережа њх не скорочувалас¤; читач≥в Ц 25 тис., книговидача Ц 551.5тис. прим≥рник≥в.