≤. озлова,

головний спец≥ал≥ст Ц археограф

держарх≥ву «апор≥зькоњ област≥

–озвиток б≥бл≥отечноњ справи на «апор≥жж≥ в 20-т≥ роки ’’ стор≥чч¤

1920-т≥ роки можна вважати часом культурного п≥днесенн¤ в ”крањн≥, ¤ке в≥дбилос¤ на розвитку б≥бл≥отечноњ справи в м. «апор≥жж¤.

Ќа 1921 р. в м≥ст≥ д≥¤ло 6 б≥бл≥отек. ÷≥ дан≥ не включають б≥бл≥отеки при клубах та установах м≥ста, к≥льк≥сть ¤ких в 1929 р. зросла до 17.

÷ентральну частину м≥ста обслуговувала ÷ентральна б≥бл≥отека, ¤ка розм≥щувалас¤ на роз≥ ѕокровськоњ та  атеринославськоњ вулиць. —творена вона була в с≥чн≥ 1920 р. в результат≥ об'Їднанн¤ к≥лькох ≥нших, а саме б≥бл≥отек торгово-промислового та робочого клуб≥в¹. ƒо нењ також була приЇднана й колишн¤ м≥ська б≥бл≥отека. ј в серпн≥ 1925 р. њњ книжковий фонд поповнивс¤ за рахунок б≥бл≥отеки  —ћ.

ѕерша районна б≥бл≥отека, ¤ка виникла 22 лютого 1912 р.², знаходилас¤ на роз≥ ћиколањвськоњ та  р≥посноњ вулиць.

Ќа  арантинц≥ д≥¤ла друга районна, а ранiше залiзнична б≥бл≥отека, ¤ка була орган≥зована в 1895 р., а з ≥нших даних - у 1912 р3.

Ѕули ще дв≥ районн≥ б≥бл≥отеки:  на майдан≥ Ўевченка ≥ на ѕ≥вденному виселку. јле в≥домост≥ про них майже в≥дсутн≥. ÷≥ б≥бл≥отеки були зачинен≥ десь наприк≥нц≥ 1921 - на початку 1922 рр., оск≥льки у "¬≥домост¤х про стан б≥бл≥отек та л≥тератури по «апор≥зьк≥й губерн≥њ на 17 травн¤ 1922 р." вони вже не згадуютьс¤.

¬с≥ ц≥ б≥бл≥отеки були в≥дкрит≥ дл¤ вс≥х мешканц≥в м≥ста. ј члени  ѕ(б)” та ¬Ћ —ћ з 1921 р. мали змогу звертатис¤ за книжками до парт≥йноњ б≥бл≥отеки, ¤ка на той час д≥¤ла при парт≥йн≥й школ≥.

ѕри ÷ентральн≥й та перш≥й районн≥й б≥бл≥отеках були в≥дкрит≥ читальн≥, в ¤ких в≥дв≥дувач≥ могли ознайомитис¤ з р≥дк≥сними книгами або почитати газети та журнали.  ≥льк≥сть останн≥х була досить значною: перша районна в 1925 р. передплачувала до 23 пер≥одичних видань, а ÷ентральна - в 1929 р. до 19 назв газет та 73 журнал≥в.

ƒ≥ти в≥дв≥дували першу районну б≥бл≥отеку, в ¤к≥й була створена дит¤ча ф≥л≥¤. Ќа 1922 р. у ф≥л≥њ було усього 129 дит¤чих книжок. Ѕ≥льш великим був дит¤чий в≥дд≥л у ÷ентральн≥й б≥бл≥отец≥ (на 1926 р. - 1483 книжки). јле в≥н не мав окремоњ к≥мнати, тому двер≥ б≥бл≥отеки були в≥дчинен≥ дл¤ д≥тей лише у середу та нед≥лю (доросл≥ в≥дпов≥дно могли обм≥н¤ти книжки у понед≥лок, в≥второк, четвер та суботу). ƒит¤чоњ читальн≥ не було зовс≥м.

ѕ≥зн≥ше при ÷ентральн≥й б≥бл≥отец≥ виникли Їврейський та н≥мецький в≥дд≥ли, ф≥л≥¤ книжковоњ палати.

 р≥м стац≥онарних б≥бл≥отек, були ще й пересувн≥, ¤к≥ були орган≥зован≥ при ÷ентральн≥й б≥бл≥отец≥. ” р≥зн≥ роки к≥льк≥сть таких б≥бл≥отек дос¤гала 6. ƒо них п≥дбиралис¤ книги, ¤к≥ були необх≥дн≥ в певних установах: до медичноњ школи передавались книжки з медицини, до Ѕ”ѕ–” - белетристика, дрот¤ного заводу - техн≥чн≥.

Ўтат районних б≥бл≥отек складавс¤ лише з одного прац≥вника, парт≥йноњ - з двох. 1 лише в ÷ентральн≥й к≥льк≥сть сп≥вроб≥тник≥в дос¤гала в р≥зн≥ роки 5 - 9 чолов≥к. Ѕ≥льш≥сть прац≥вник≥в б≥бл≥отек не мала спец≥альноњ осв≥ти. ” середин≥ 20-х рок≥в у зв'¤зку з проведенн¤м пол≥тики украњн≥зац≥њ вс¤ робота велас¤ украњнською мовою. Ћише один прац≥вник, в Їврейському в≥дд≥л≥ ÷ентральноњ б≥бл≥отеки, розмовл¤в з читачами Їврейською.

 ≥льк≥сть передплатник≥в (так в той час називали читач≥в) пост≥йно зм≥нювалас¤. “ак, в 1922 р. ÷ентральну б≥бл≥отеку в≥дв≥дувало 1447 чолов≥к, в 1925 р. - 1006, в 1929 р. - 1307. “реба в≥дзначити, що значну частину читач≥в складали учн≥. Ќаприклад, в 1922 р. ≥ з 153 передплатник≥в, ¤к≥ були записан≥ до першоњ районноњ б≥бл≥отеки, њх було 102, а з 93 в≥дв≥дувач≥в другоњ районноњ - 64.

”с≥ б≥бл≥отеки (за вин¤тком парт≥йноњ) були платн≥. ѕлатн¤ коливалас¤ в≥д 5 коп≥йок до ≤ карбованц¤ в м≥с¤ць й залежала в≥д соц≥ального стану передплатник≥в. Ќаприклад, в 1925 р. роб≥тники платили по 5 коп≥йок, службовц≥ - 15. Ѕули й вин¤тки: безроб≥тн≥, червоноармiйцi та комсомольц≥ не вносили взагал≥ н≥¤коњ плати. јле згодом платити стали й безроб≥тн≥ (по 5 коп≥йок в 1929 р.), а грошов≥ внески роб≥тник≥в почали залежати в≥д њх зароб≥тноњ плати. Ќайб≥льшу суму (1 карбованець) вносили читач≥ - не члени профсп≥лок. ѕлатили й д≥ти ( по 15 коп≥йок). ¬≥д плати були зв≥льнен≥ лише т≥, батьки ¤ких одержували зароб≥ток менше 50 карбованц≥в. “реба зазначити, що к≥льк≥сть безплатник≥в була досить великою. Ќа 1925 р. з 270 в≥дв≥дувач≥в першоњ районноњ њх було 90, з 591 читача другоњ - 230. “обто приблизно 30 -33%.

¬иручен≥ грош≥ витрачалис¤ на потреби б≥бл≥отек, а саме на придбанн¤ канцел¤рських прилад≥в, господарч≥ витрати, передплату газет та журнал≥в, куп≥влю книжок. ѕричому, на останн≥ вид≥л¤лос¤ найменше. ј оск≥льки б≥бл≥отеки не мали матер≥альноњ п≥дтримки з боку держави, њх книжков≥ фонди знаходилис¤ в жалюг≥дному стан≥ ≥ складалис¤ ≥з застар≥лоњ л≥тератури. “ому в 1920-х роках зав≥дуюч≥ б≥бл≥отек найчаст≥ше скаржилис¤ на в≥дсутн≥сть кошт≥в, а передплатники - на в≥дсутн≥сть необх≥дних книжок.

≤ хоч к≥льк≥сть книг поступово зб≥льшувалас¤ (на 1925 р. у ÷ентральн≥й б≥бл≥отец≥ було 12751 прим≥рник, на 1929 р. - 20686) б≥бл≥отеки несли велик≥ втрати: книжки швидко робилис¤ непридатними. «меншенню книжкового фонду спри¤ла й несумл≥нн≥сть самих читач≥в, де¤к≥ з ¤ких затримували книжки к≥лька рок≥в або просто викрадали њх.

ѕомешканн¤, в ¤ких розташовувалис¤ б≥бл≥отеки, у б≥льшост≥ своњй були малопридатн≥: холодн≥, темн≥ та т≥сн≥. «ав≥дуюча ÷ентральною б≥бл≥отекою ј.ƒ.јврах в 1925 р. пов≥домл¤ла, що "при б≥бл≥отец≥ немаЇ сара¤, помешканн¤ страшенно т≥сне, заповнено полиц¤ми та в'¤зками книг, ¤ких не було де розкласти, захаращують ще вуг≥лл¤м та дровами, ¤к≥ внос¤ть сир≥сть та бруд"4. ј перша районна в перш≥й половин≥ 1920-х рок≥в не мала свого помешканн¤ й розм≥щувалас¤ в к≥мнат≥, ¤ку займав секретар осередку ≥ де  пост≥йно проводилис¤ зас≥данн¤ осередк≥в  ѕ(б)” та  —ћ”, п≥д час ¤ких ус≥л¤ка робота в б≥бл≥отец≥ припин¤лас¤.

 ниги видавалис¤ передплатникам, ¤к≥ внесли заставу та абонементську плату за м≥с¤ць наперед. «астава, ¤к ≥ абонементська плата, залежала в≥д соц≥ального стану в≥дв≥дувач≥в. „итач≥ могли уз¤ти додому книжки лише на 2 тижн¤ (причому к≥льк≥сть прим≥рник≥в не застер≥галас¤). ¬инн≥ в затримц≥ книжок платили штраф: по 6 карбованц≥в в 1923 р., по 1 коп≥йц≥ в 1927 р. ј читач≥в, ¤к≥ не повертали до б≥бл≥отеки книжок на прот¤з≥ 3 м≥с¤ц≥в в 1927 р. могли бути прит¤гнут≥ до судовоњ в≥дпов≥дальност≥. «а загублен≥ або з≥псован≥ книги передплатники повинн≥ були заплатити њх д≥йсну варт≥сть.

” ц≥ роки читач≥ в≥ддавали перевагу белетристиц≥, ≥сторичним романам. як в≥дм≥чали зав≥дуюч≥, њхню увагу привертали твори ƒ.Ћондона, ќ'√енр≥, ≈.—≥нклера, ќ.Ќеверова, ‘.√ладкова, ќ.¬ишн≥, ¬.¬инниченка, ≤.‘ранка та ≥н. ¬ ÷ентральн≥й б≥бл≥отец≥ можна було ознайомитис¤ також з творами французьських, н≥мецьких, англ≥йських або Їврейських автор≥в мовою ориг≥налу.

ѕор¤д з проведенн¤м техн≥чноњ роботи (написанн¤м карток та формул¤р≥в, створенн¤м каталогу, реставрац≥Їю з≥псованих книжок та ≥н.) прац≥вники б≥бл≥отек за допомогою читач≥в розробили й впровадили у житт¤ ц≥лу програму р≥зноман≥тних заход≥в по залученню нових в≥дв≥дувач≥в, збереженню книжкового фонду, св¤ткуванню визначних дат. ÷е ≥ "голосн≥ читанн¤" казок та опов≥дань дл¤ д≥тей молодшого в≥ку, ≥ бес≥ди про значенн¤ б≥бл≥отеки в житт≥ людини, про стару книжку, про виникненн¤ та розвиток друкарства, про творч≥сть письменник≥в, ≥ диспути, на ¤ких обговорювалис¤ твори р≥зних автор≥в. “ак, в 1929 р. були проведен≥ диспути за творами ‘ридл¤нда "“о, чего не должно быть", ѕ.–оманова "Ќовые скрижали". ќрган≥зовувалис¤ виставки книг, ¤к≥ знайомили в≥дв≥дувач≥в з украњнською л≥тературою, житт¤м та творч≥стю “.Ўевченка, ћ. оцюбинського, з ≥стор≥Їю ѕаризькоњ комуни, ж≥ночого руху та ≥н. ƒо де¤ких виставок, а також незалежно в≥д них, складалис¤ рекомендац≥йн≥ списки книг з р≥зноњ тематики, ¤к≥ дозвол¤ли читачам самим ознайомитис¤ з питанн¤ми, ¤к≥ њх ц≥кавили. —п≥льно з в≥дв≥дувачами п≥дготовлювалис¤ музичн≥ концерти (¤к це було в 1925 р. коли був проведений веч≥р, присв¤чений ћ≥жнародному ж≥ночому дню). ” тому ж 1925 р., п≥д час травневих св¤т, ÷ентральною б≥бл≥отекою був орган≥зований "карнавал книг".

ј коли прац≥вники б≥бл≥отек стали намагатис¤ зменшити втрати книжкового фонду й повернути вже втрачен≥ книжки, кр≥м ≥ндив≥дуальних пов≥домлень додому та "„орноњ дошки", почали проводитис¤ л≥тературн≥ суди над недбайливими читачами.

” ц≥ ж роки в ÷ентральн≥й б≥бл≥отец≥ почала виходити газета "√олос читача", в ¤к≥й пом≥щалис¤ в≥дгуки читач≥в ¤к на твори письменник≥в, так ≥ на р≥зн≥ под≥њ.

” перш≥й половин≥ 20-х рок≥в при б≥бл≥отеках почали створюватис¤ р≥зноман≥тн≥ гуртки. “ак, при ÷ентральн≥й б≥бл≥отец≥ д≥¤в гурток, ¤кий складавс¤ з трьох секц≥й, а саме: техн≥чноњ, б≥бл≥ограф≥чноњ та л≥тературноњ. ѕ≥зн≥ше виникли гуртки самоосв≥ти, ручноњ прац≥ та Ћен≥нський.

“аким чином, в 20 роках ’’ стор≥чч¤ формувалас¤ б≥бл≥отечна мережа м≥ста та област≥.

______________________

1 ƒержавний арх≥в «апор≥зькоњ област≥. - –-785, оп. 1, спр. 318, арк. 50.

2 “ам само.

3 “ам само. - –-3, оп. 1, спр. 416, арк. 64, - –-785, оп. 1, спр. 318, арк. 50.

4 “ам само - –-785, оп. 1, спр. 527, арк. 3.