¬.Ѕондар,

пров≥дний спец≥ал≥ст-арх≥в≥ст

ƒержавного арх≥ву «апор≥зькоњ област≥

ѕерша м≥ська б≥бл≥отека.

(≤з ≥стор≥њ створенн¤ та д≥¤льност≥

ќлександр≥вськоњ м≥ськоњ громадськоњ б≥бл≥отеки 1902-1910 рр.)

Ќа рубеж≥ ’’ ст. пов≥тове м≥сто ќлександр≥вськ стало пом≥тним торгово-промисловим центром на ѕ≥вдн≥ ”крањни. ÷ей час в ньому мешкало близько 20 тис. жител≥в, ≥ з них 7045  були зайн¤т≥ в промисловому виробництв≥, 3350 Ц у торг≥вл≥, 1404 Ц у с≥льському господарств≥1. –озвиток промисловост≥ спричинив потребу в осв≥чених квал≥ф≥кованих кадрах, тому вже в 1900 р. в≥дкрилос¤ механ≥ко-техн≥чне училище, ¤ке готувало фах≥вц≥в середньоњ ланки, функц≥онували й ≥нш≥ осв≥тн≥ заклади. ѕроте загальний р≥вень культурного розвитку м≥щан був досить низький. ќдн≥Їю з причин такого стану речей була майже повна в≥дсутн≥сть у м≥ст≥ таких культурно-осв≥тн≥х установ, ¤к б≥бл≥отеки та читальн≥, що становили собою одну з найзручн≥ших ≥ найдоступн≥ших форм упровадженн¤ знань, духовних та моральних ц≥нностей серед широких верств населенн¤.

—аме це значною м≥рою спри¤ло тому, що м≥сцева влада в особ≥ м≥ського голови ‘.‘. ћовчановського в листопад≥ 1902р. внесла на розгл¤д ќлександр≥вськоњ м≥ськоњ думи пропозиц≥ю про заснуванн¤ в м.ќлександр≥вськ м≥ськоњ громадськоњ б≥бл≥отеки-читальн≥ задл¤ того, щоб "... восполнить пробел, испытываемый городским населением вообще, так и учащейс¤ молодежью, а также учительским персоналом в особенности"2. ÷¤ ≥н≥ц≥атива була п≥дтримана думою, а 22 с≥чн¤ 1904 р. товаришем (тобто заступником) м≥н≥стра внутр≥шн≥х справ –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ сенатором ѕ.ƒурново було затверджено "—татут ќлександр≥вськоњ,  атеринославськоњ губерн≥њ м≥ськоњ громадськоњ б≥бл≥отеки"3. «а цим документом головною метою заснуванн¤ б≥бл≥отеки було задоволенн¤ потреб мешканц≥в м. ќлександр≥вськ та його околиць в читанн≥ книг, пер≥одичних та ≥нших видань, дозволених цензурою. ‘актично б≥бл≥отека мала статус юридичноњ особи, тобто могла дл¤ своњх потреб купувати рухоме ≥ нерухоме майно, здавати його п≥д заставу, укладати р≥зноман≥тн≥ угоди ≥ т.п. ” книгозб≥рн≥ були власн≥ кошти, ¤к≥ складалис¤ головним чином з≥ щор≥чних внеск≥в ќлександр≥вськоњ м≥ськоњ думи, пожертв гр≥шми, книгами чи ц≥нност¤ми в≥д р≥зноман≥тних установ та приватних ос≥б, плати за користуванн¤ б≥бл≥отечною л≥тературою в≥д в≥дв≥дувач≥в тощо. ќтож б≥бл≥отека була платною. ћ≥н≥мальна плата за користуванн¤ книгами та ≥ншими виданн¤ми в б≥бл≥отец≥ чи вдома встановлювалас¤ не менше 3 крб. на р≥к. ќсоба, ¤ка сплачувала вказану суму, ставала р≥чним передплатником (абонентом) б≥бл≥отеки. “≥ ж, хто не були абонентами, мали сплачувати певну суму, визначену загальними зборами член≥в б≥бл≥отеки та затверджену  атеринославським губернатором, за кожне в≥дв≥дуванн¤ б≥бл≥отеки та користуванн¤ њњ книжковим фондом у читальн≥й зал≥ та вдома.

„ленами б≥бл≥отеки вважалис¤: ус≥ р≥чн≥ передплатники (абоненти); ус≥ особи, що зробили разовий внесок у розм≥р≥ не менше 100 крб., вони набували статусу дов≥чних член≥в б≥бл≥отеки. ¬изначалис¤ також, так зван≥, пост≥йн≥ (в ориг≥нал≥ - непременные) члени б≥бл≥отеки: м≥ський голова, директор механ≥ко-техн≥чного училища, начальниц¤ ж≥ночоњ г≥мназ≥њ та ≥нспектор народних училищ, ¤к≥ автоматично входили до правл≥нн¤ б≥бл≥отеки.  р≥м того, —татут визначав коло ос≥б, ¤к≥ не могли бути членами громадськоњ книгозб≥рн≥: неповнол≥тн≥, в≥йськовослужбовц≥, особи, обмежен≥ в правах судом, особи, ¤к≥ перебували п≥д судом чи сл≥дством, особи, ¤к≥ були п≥д нагл¤дом пол≥ц≥њ.  ер≥вництво д≥¤льн≥стю м≥ською б≥бл≥отекою зд≥йснювали загальн≥ збори та правл≥нн¤ на чол≥ з головою. ѕравл≥нн¤ вир≥шувало ус≥ адм≥н≥стративно-господарч≥ питанн¤, пов'¤зан≥ ≥з забезпеченн¤м нормального функц≥онуванн¤ б≥бл≥отеки. ќлександр≥вська м≥ська громадська б≥бл≥отека знаходилас¤ у в≥данн≥ ћ≥н≥стерства внутр≥шн≥х справ ≥ була п≥дконтрольна  атеринославському губернаторов≥4.

Ќа березень 1904 р. кошти б≥бл≥отеки становили 1000 крб. (внески ќлександр≥вськоњ м≥ськоњ думи за 1903 р. та 1904 р. по 500 крб.), а першими виданн¤ми њњ книжкового фонду стали 500 прим≥рник≥в книг, наданих в подарунок гласним думи Ѕ.я.Ўтерном та м≥ським головою ‘.‘.ћовчановським. —аму б≥бл≥отеку тимчасово розм≥стили в прим≥щенн≥ м≥ськоњ думи, в кутку зали думських з≥брань5. «вичайно ж, це не дуже спри¤ло створенню нормальних умов дл¤ роботи з л≥тературою першим в≥дв≥дувачам б≥бл≥отеки-читальн≥.

ѕроте, попри все, уже наприк≥нц≥ 1904 р. остаточно визначивс¤ склад правл≥нн¤ ќлександр≥вськоњ м≥ськоњ громадськоњ б≥бл≥отеки на чол≥ з головою ќ.Ћ.ћайдачевським. —еред член≥в правл≥нн¤, обраних загальними зборами, зустр≥чаЇмо й пр≥звище я.ѕ.Ќовицького, в≥домого украњнського ≥сторика-краЇзнавц¤6.

15 с≥чн¤ 1905 р. ќлександр≥вська м≥ська громадська б≥бл≥отека розпочала свою роботу. «важаючи на досить незначний книжковий фонд, правл≥нн¤ книгозб≥рн≥ зосередило свою увагу на пер≥одичн≥ виданн¤. ”же в 1905 р. б≥бл≥отека отримувала 54 назви газет ≥ журнал≥в, серед ¤ких було 4 ≥ноземних (польською, французькою, англ≥йською та н≥мецькою мовами).  р≥м того надходили ≥ украњнськ≥ виданн¤: "”крањна" та " ињвська старовина". ¬ 1906 р. було передплачено вже вдв≥ч≥ менше газет та журнал≥в Ц 267. ѕерший р≥к ≥снуванн¤, тобто з 15 с≥чн¤ 1905 р. до 15 с≥чн¤ 1906 р., читальну залу м≥ськоњ книгозб≥рн≥ в≥дв≥дало 1413 читач≥в, ≥з них 136 ж≥нок. Ќайб≥льшою попул¤рн≥стю серед читач≥в у цей пер≥од користувалис¤ белетристика та пер≥одичн≥ виданн¤; так членам та передплатникам б≥бл≥отеки було видано дл¤ читанн¤ вдома 450 прим≥рник≥в художньоњ л≥тератури та 424 журнали, а всього 1295 книг та пер≥одичних видань за р≥к8.

¬ 1906 р. до читальн≥ б≥бл≥отеки зав≥тало 1012 в≥дв≥дувач≥в, ¤к≥ перегл¤нули 1046 прим≥рник≥в р≥зноман≥тних видань (художньоњ л≥тератури, дит¤чих книжок та газет). як бачимо, к≥льк≥сть читач≥в б≥бл≥отеки пом≥тно зменшилас¤. јдже в крањн≥, розбурхан≥й революц≥йними под≥¤ми, зламавс¤ звичний стан речей, що не могло не вплинути на розлад в ус≥х сферах сусп≥льного житт¤, у т.ч. ≥ в б≥бл≥отечн≥й справ≥. —л≥д зазначити, що й через 2 роки п≥сл¤ в≥дкритт¤ к≥льк≥сть книг у м≥ськ≥й громадськ≥й б≥бл≥отец≥ була замалою дл¤ пов≥тового м≥ста ќлександр≥вськ. Ќа 1 с≥чн¤ 1907 р. книжковий фонд б≥бл≥отеки складавс¤ з 1479 видань, серед ¤ких белетристика становила 589 прим≥рник≥в. ќдним ≥з усп≥х≥в правл≥нн¤ в справ≥ комплектуванн¤ книгами сл≥д вважати придбаний на виплат ≈нциклопедичний словник п≥д редакц≥Їю Ѕрокгауза ≥ ≈фрона. Ќе забував про б≥бл≥отеку й м≥ський голова ‘.‘.ћовчановський, ¤кий подарував њй ц≥нне виданн¤ "ќсновн≥ теч≥њ рос≥йського живопису у ’≤’ ст."9.

Ќезважаючи на велику роботу, проведену членами правл≥нн¤ дл¤ забезпеченн¤ ефективного функц≥онуванн¤ б≥бл≥отеки, залишалос¤ багато невир≥шених проблем. ќсновними з них були: пошук нового прим≥щенн¤ та створенн¤ б≥бл≥отечного каталогу, без ¤кого ставало все важче давати раду зростаючому книжковому господарству. Ќарешт≥ в 1908 р. ц≥ проблеми певним чином були вир≥шен≥. “ак, 22 жовтн¤ 1908 р. ќлександр≥вська м≥ська громадська б≥бл≥отека перењхала в будинок, що знаходивс¤ на роз≥ вулиць ѕокровськоњ та  атеринославськоњ, де зайн¤ла одну невелику залу та дв≥ к≥мнатки з окремим входом. “ут теж було зат≥сно, проте набагато краще, н≥ж у зал≥ думських з≥брань. ¬ 1908 р. силами член≥в правл≥нн¤ було складено картковий систематичний та хронолог≥чний каталоги б≥бл≥отеки. ј вс≥ книги були пронумерован≥ в систематичному та хронолог≥чному пор¤дку ≥ розм≥щен≥ в 5 великих шафах. —истематичний каталог складавс¤ з 12 розд≥л≥в, серед ¤ких сл≥д вид≥лити розд≥ли краЇзнавства та дов≥дковий, проте останн≥ ще не були заповнен≥ книгами. ”сього в 1908 р. б≥бл≥отека мала 1483 найменувань книг та 2718 прим≥рник≥в л≥тератури, записаних до каталогу, а всього до 3 тис. прим≥рник≥в книг, що було на 1521 книгу б≥льше, н≥ж в 1907р.10 як бачимо, м≥ська книгозб≥рн¤ поступово розвивалас¤, њњ робота вдосконалювалас¤, а умови дл¤ прац≥ читач≥в ставали б≥льш зручними.

¬ 1910 р. до б≥бл≥отеки над≥йшло маже 300 нових видань ≥ загальна к≥льк≥сть книжкового фонду склала 4248 прим≥рник≥в. ѕрот¤гом року читальну залу в≥дв≥дало 1407 чолов≥к, а дл¤ читанн¤ додому було видано вже 15356 книг"11.

ќтже, завд¤ки ≥н≥ц≥атив≥ м≥сцевоњ влади, в 1905 р. в м.ќлександр≥вськ (нин≥ «апор≥жж¤) розпочала свою роботу м≥ська громадська б≥бл≥отека-читальн¤. ѓњ становленн¤ в≥дбувалос¤ в пер≥од революц≥йних под≥й 1905-1907 рр., що завдавало додаткових труднощ≥в робот≥ та розвитку першоњ м≥ськоњ книгоз6iрн≥. ѕроте за 5 рок≥в б≥бл≥отека дос¤гла неаби¤ких усп≥х≥в ≥ стала пом≥тним культурно-осв≥тн≥м закладом в м≥ст≥, а головне доступним дл¤ мешканц≥в м. ќлександр≥вськ та його околиць.