ј.≤.Ѕальцер ¤к визначний д≥¤ч б≥бл≥отечноњ справи на «апор≥жж≥
ўе з давн≥х час≥в, коли з'¤вилас¤ книга, ≥нш≥ - нищили, а частина ставили соб≥ за мету њх збереженн¤ ≥ прагнули донести њх зм≥ст до людей. ƒо останн≥х належав ≥ наш земл¤к ј. ≤. Ѕальцер.
Ќародивс¤ јнатол≥й ≤ванович 21 лютого 1922 року в м. «апор≥жж≥, у родин≥ роб≥тник≥в. ” 1938 р. п≥шов працювати на завод слюсарем, а вечорами в≥дв≥дував середню школу роб≥тничоњ молод≥. ћр≥¤в стати ≥нженером, ≥ в 1940р. вступив до «апор≥зького машинобуд≥вного ≥нституту. “а не провчивс¤ ≥ року Ц розпочалас¤ ¬елика ¬≥тчизн¤на в≥йна. ≤≤≤л¤хами в≥йни пройшов по ”крањн≥, –ос≥њ Ћатв≥њ, ≈стон≥њ. Ѕув поранений. Ќагороджений орденом ¬≥тчизн¤ноњ в≥йни ≤≤ ступен¤ та багатьма медал¤ми. ƒемоб≥л≥зувавшись, зрозум≥в, що профес≥¤ ≥нженера не дл¤ нього. ¬абили книги, поруч з ¤кими його огортало почутт¤ п≥днесенн¤ ≥ благогов≥нн¤ перед надбанн¤м людського розуму.
ƒо б≥бл≥отеки ≥мен≥ ќ. ћ. √орького прийшов у 1947 роц≥. ѕрактичний досв≥д здобував на посад≥ молодшого б≥бл≥отекар¤. оли зак≥нчувавс¤ робочий день Ц тесл¤рував. „ас був т¤жкий, п≥сл¤воЇнний. —кр≥зь була розруха. Ќе обминула вона ≥ прим≥щенн¤ б≥бл≥отеки. –азом з≥ стол¤ром р≥зали дошки, стругали, пот≥м настел¤ли п≥длогу у б≥бл≥отец≥. –емонтували двер≥, виготовл¤ли стелаж≥ дл¤ книг. ≤ н≥хто йому не платив за те "тесл¤рство". —амов≥ддану людину в≥дзначаЇ саме те, що, коли треба, вона не под≥л¤Ї обов'¤зки на "моњ" ≥ "не моњ".
” 1947 јнатол≥й ≤ванович вступив до ’арк≥вського б≥бл≥отечного ≥нституту. «ак≥нчив його (заочно) у 1951р. ≤ одразу був призначений зав≥дуючим дов≥дково-б≥бл≥ограф≥чного в≥дд≥лом, де працював майже 14 рок≥в.
«а цей час ј ≤. Ѕальцер зробив певний внесок у практичний розвиток б≥бл≥ограф≥њ в ”крањн≥. ўе в 50-≥ роки в≥н брав участь у теоретичн≥й постановц≥ та практичному розв'¤занн≥ проблем удосконаленн¤ системи дов≥дково-б≥бл≥ограф≥чного обслуговуванн¤ читач≥в ≥ створенн¤ в≥дпов≥дного апарату, визначенн≥ напр¤мк≥в ц≥Їњ роботи в обласних ≥ районних б≥бл≥отеках. ј.Ѕальцер налагоджуЇ роботу в≥дд≥лу, дов≥дково-б≥бл≥ограф≥чне та ≥нформац≥йне обслуговуванн¤ прац≥вник≥в науки ≥ промисловост≥ област≥, згодом орган≥зовуЇ обТЇднанн¤ б≥бл≥ограф≥в м≥ста ¬ цей час пише статт≥, бере участь в обговоренн≥ ≥ рецензуванн≥ б≥бл≥ограф≥чних пос≥бник≥в ≥ п≥дручник≥в, в робот≥ республ≥канських та ¬сесоюзних нарад б≥бл≥ограф≥в.
“а, мабуть, найулюблен≥шою була дл¤ нього краЇзнавча робота. ¬≥н прекрасно знав ≥стор≥ю нашого краю, л≥тературу. ƒружив ≥з запор≥зькими письменниками, знав њхн≥ твори (багато напам'¤ть). ¬ б≥бл≥отец≥ часто проводились л≥тературн≥ вечори.
јнатол≥й ≤ванович багато зробив дл¤ комплектуванн¤ фонду б≥бл≥отеки ц≥нними краЇзнавчими виданн¤ми дореволюц≥йного пер≥оду. ѕеребуваючи у в≥др¤дженн¤х п≥д час в≥дпусток в≥н обов'¤зково заходив до великих б≥бл≥отек, в≥днаходив л≥тературу про запор≥зький край. “ак з ¤вились у наш≥й б≥бл≥отец≥ книги, або њхн≥ коп≥њ, ƒ. яворницького, ќ. јфанасьЇва-„ужбинського, я. Ќовицького та ≥нш≥
¬ 1961 р. в≥н став директором б≥бл≥отеки. Ќа той час њњ прим≥щенн¤ вже вичерпало своњ площ≥. нигосховища знаходилис¤ у нап≥вп≥двалах ≥нших будинк≥в, де њх пер≥одично заливало водою. јнатол≥й ≤ванович вир≥шив, що необх≥дно будувати нове прим≥щенн¤ б≥бл≥отеки. …ого п≥дтримав ћ. ѕ. иценко, ¤кий був тод≥ заступником голови облвиконкому. —аме завд¤ки його авторитетов≥ почалос¤ буд≥вництво б≥бл≥отеки. ¬оно велос¤ довгих дес¤ть рок≥в, та, врешт≥-решт, буд≥вл¤ стала окрасою головноњ вулиц≥ м. «апор≥жж¤. ƒо 90-р≥чч¤ б≥бл≥отеки ј.≤. Ѕальцер п≥дготував книгу "Ќа службе народу: ќчерк истории «апорожской государственной библиотеки им. ј ћ. √орького (1905-1995)". ” передмов≥ до книги в≥н нав≥в такий латинський висл≥в: "я сделал, что мог, кто может, пусть сделает лучше". нига стала п≥дсумком його багатор≥чноњ прац≥. Ќа жаль, вона не видана до сих п≥р за браком кошт≥в. –укопис цiЇњ книги в машинописному вигл¤д≥ збер≥гаЇтьс¤ у сектор≥ краЇзнавства б≥бл≥отеки.
јнатол≥й ≤ванович був наставником молод≥, плекав молодих спец≥ал≥ст≥в, турбувавс¤, щоб у них було житло, бачив ≥ндив≥дуальн≥ особливост≥ кожного. ѕам'¤таю, коли ми, четверо молодих спец≥ал≥ст≥в, прињхали за направленн¤м до б≥бл≥отеки п≥сл¤ зак≥нченн¤ ињвського ≥нституту культури, в≥н дав можлив≥сть попрацювати по два тижн≥ у вс≥х п≥дрозд≥лах б≥бл≥отеки, ≥ лише п≥сл¤ цього оформив працювати у тих в≥дд≥лах, де ми про¤вили себе ¤кнайкраще.
јнатол≥й ≤ванович в≥ддав б≥бл≥отечн≥й справ≥ 35 рок≥в свого житт¤. «а багатор≥чну сумл≥нну працю в≥н неодноразово в≥дзначавс¤ ѕочесними грамотами союзного ≥ республ≥канського значенн¤, нагороджений значком ћ≥н≥стерства культури —–—– "«а в≥дм≥нну роботу".
26 травн¤ 1997 р. ј.≤. Ѕальцер п≥шов у ¬≥чн≥сть. “а пам'¤ть про нього ≥ його справи живе. ” 1997 р. «апор≥зький обласний фонд культури заснував прем≥ю ≥мен≥ ј.≤. Ѕальцера "«а розвиток б≥бл≥отечноњ справи". ѕершим њњ лауреатом стала ≤.ѕ. —тепаненко, ¤ка очолила б≥бл≥отеку п≥сл¤ нього ≥ продовжуЇ його традиц≥њ.
1 ќчерки истории «апорожь¤ (јлександровска до 1921 г.).- «апорожье: –»ѕ Ђ¬идавецьї, 1992.- —.43.
2 ƒј«ќ. Ц ‘-24, оп. 1,. спр. 202, арк. 1.
3 “ам само. - спр. 203, арк. 224.
4 “ам само. - арк. 224-228.
5 ƒј«ќ. Ц ‘-24, оп. 1,. спр. 202, арк. 40, 40зв.
6 “ам само. - спр. 281. арк. 4.
7 “ам само. - арк. 17-18.
8 “ам само. - арк. 11зв.
9 “ам само. - арк. 18, 18зв.
10 “ам само. - арк. 42, 42зв.
11 “ам само. - арк. 56, 56зв.